Кам’янець-Подільський замок – дуже цікавий об’єкт та головна пам’ятка міста. Розпочав він свою історію у XIV столітті. Тоді цю територію відбили в татар Литовськи князі. Брати Коріатовічи, онуки великого князя Литовського – Гедіміна, заснували місто і для його охорони та контролю, побудували замок. Трохи згодом місто стало столицею їх князівства. В XV столітті місто та замок захопили поляки. На три с половиною століття замок став польским. В 1544 році, під час реконструкції королівським архітектором, він в цілому набув тих обрисів, що має зараз. Головними нововведеннями було будівництво двох п’ятикутних артилерійських веж – Нової Західної та Нової Східної т.зв. Чорний.

В 1672 році замок захопили на 27 років турки. В 1793 році, в наслідок другого розділу Польщі, Кам’янець-Подільський перейшов під конроль Російської імперії. Але замок вже не мав суттевого війского значення і використовувася як в’язниця.

Старий замок , без сумніву унікальна споруда, культурне значення якої неоціненне. Під назвою “Кам’янець-Подільська фортеця”, входить до списку 7 чудес України. Я вживаю термін “замок” бо цей термін відрізняеть від поняття “фортеця” тим що він є резиденцією феодала. А за переказами, двоє з князів Коріатовичив – Юрій та Олександр, поховані у замковій Покровський церкві. Найвідомішою вежею замку є Папська або Кармалюкова, за легендою в ній був ув’язнений харизматичний подолянин Устим Кармалюк.

Башти замку прикрашені гербами, мають власні назви, часто на честь будівельників чи меценатів. Наприклад вежа Лянкоронська пов’язана зі старостою Кам’янецьким Станіславом Лянцкоронським, який вочевидь фінансував її будівництво.